Привид торгового протекціонізму знову з’являється, крипторинок стикається з новими викликами

Близько ста років тому, у 1930 році, Закон про митні тарифи Смута-Голі приніс глибокий вплив на глобальну економіку. Ця політика, що видавалася під приводом захисту національної промисловості, зрештою перетворилася на торгову катастрофу, яка посилила серйозність Великої депресії. На сьогоднішній день тінь торгівельного протекціонізму все ще не зникає.

У квітні 2025 року США оголосили про підвищення мит на китайські товари до 125%, що знову викликало занепокоєння на світових ринках. Міністерство торгівлі Китаю негайно заявило, що якщо американська сторона продовжить грати з митами, китайська сторона не буде звертати на це уваги і залишає за собою право вжити подальших контрзаходів. Тим часом уряд США запропонував 75 країнам "90 днів призупинення мит", знизивши загальну ставку до 10%, але виключивши Китай, Мексику та Канаду. Ця цілеспрямована торгова стратегія не лише збільшує ризик економічного розриву між США та Китаєм, але й ставить нові питання перед крипторинком — новим полем битви для глобального капіталу.

Історичне попередження

Уроки Закону про тарифи Смута-Холі 1930-х років полягають у тому, що країни потрапили в порочне коло помстливих тарифів, що врешті-решт призвело до краху міжнародної торгової системи. Ця політика, яка вважається однією з найруйнівніших торгових політик XX століття, б’є на сполох для сучасних політиків: торговий протекціонізм ніколи не був добрим рішенням для економічних проблем.

Тоді Конгрес США прийняв законопроект, який середній імпортний митний тариф підвищив до історичного максимуму 59%, з наміром захистити внутрішню промисловість, що постраждала від Великої депресії, але це спричинило катастрофічну ланцюгову реакцію. Основні торгові партнери світу швидко вжили заходів у відповідь, що призвело до скорочення обсягу міжнародної торгівлі майже на дві третини в період з 1929 по 1934 рік, експорт США обвалився на 70%, а рівень безробіття у світі ще більше погіршився. Ця політика не лише не змогла врятувати економіку США, але й поглибила та продовжила Велику депресію, викривши смертельну слабкість торгового протекціонізму: в умовах глобалізованої економіки одностороннє підвищення торгових бар'єрів неминуче призведе до "ефекту бумеранг".

Ще серйозніше те, що цей законопроект підриває основи міжнародної багатосторонньої торговельної співпраці, підживлює економічний націоналізм, закладаючи основи для краху міжнародного економічного порядку перед Другою світовою війною.

Ігри з тарифами нової ери

Торгові спори 2025 року відрізняються від ситуації 1930 року. Сполучені Штати намагаються перепроектувати глобальні ланцюги постачання через "вибіркову торгову війну" — з одного боку, чинячи великий тиск на Китай, а з іншого боку, тимчасово пом'якшуючи стосунки з більшістю країн. Ця стратегія "розділяй і володарюй" на перший погляд здається розумною, проте насправді приховує ризики.

Як друга найбільша економіка світу, статус Китаю вже не можна порівнювати з минулим. Перед загрозою тарифів з боку США, Китай не вживав негайних заходів у відповідь, а обрав "ігнорувати" холодну стратегію, одночасно прискорюючи просування "доларизації". Ця стратегічна стійкість дала ринку зрозуміти, що новий раунд торгової війни, ймовірно, не перетвориться на всеосяжну боротьбу, як у 1930-х роках, а стане більш тривалою війною виснаження.

Чутливість крипторинку

Тарифна політика уряду США спричинила різкі коливання на глобальних фінансових ринках, крипторинок також не оминуло це. Ціна біткоїна впала з 83 500 доларів до 74 500 доларів, а ефір знизився ще більше, з 1 800 доларів до 1 380 доларів, загальна капіталізація малих криптовалют зменшилася більш ніж на 40%. Ліквідність на ринку помітно скоротилася, місячний приплив коштів у біткоїн різко знизився з максимуму в 100 мільярдів доларів до 6 мільярдів доларів, а ефір перейшов до чистого відтоку 6 мільярдів доларів. Незважаючи на масштабні розпродажі, з падінням цін масштаб збитків поступово зменшується, що вказує на те, що короткостроковий тиск на продаж може поступово зникати.

З технічної точки зору, 93 000 доларів США стали ключовим рівнем опору для повторного зростання біткойна, тоді як діапазон 65 000-71 000 доларів США є важливою зоною підтримки, яку бичачі повинні утримувати. Наразі ринок увійшов у ключову стадію, і якщо підтримка буде пробита, це може призвести до того, що більшість інвесторів зазнають збитків, викликавши більш різкі корекції на ринку.

В цілому, крипторинок надзвичайно чутливий до змін глобальної ліквідності. Невизначеність, викликана цією тарифною політикою, вже спричинила широкі наслідки, і стабільність ринку залежатиме від подальших політичних рішень та ситуації з поверненням капіталу.

У цій міжнародній грі крипторинок є як пасивним спостерігачем, так і активним змінним. Коли міжнародна ситуація напружена, а світова валютна система нестабільна, інвестори можуть шукати спосіб зберігання цифрової вартості, який є рідкісним, глобальним і не підлягає контролю з боку жодного уряду чи інституції. Можливо, коли репутація старого порядку піддається ерозії внаслідок торгової війни, насіння нової системи вже тихо проростає.